В теплицях етнографічного комплексу «Українське село» зацвіла куркума.

Ця рослина належить до тропічних спецій, що походять з Південно-східної Індії. До Європи вона потрапила ще в давнину разом з арабськими купцями. Всі, хто любить готувати страви, добре уявляють собі як виглядає спеція куркуми та легко визначать її серед інших пряних сумішей. Але ж як отримати готовий порошок куркуми із зрілої рослини? 

Розмножується куркума тонкими частинами кореневищ, перший врожай одержують вже через 10 місяців після посадки. В Україні вирощування можливе як кімнатної рослини, або ж як дворічної. У перший рік складається великий корінь куркуми. До осені він встигає утворити відростки (1-2 см). Зібрані і промиті кореневища обдають окропом, а потім поволі сушать на сонці, фарбник з ефіроолійних клітин проникає в навколишню рослинну тканину, вся вона набуває бажаного кольору, який надалі визначить ринкову ціну спеції, а кореневище настільки затвердіє, що його можна молоти, перетворюючи на дрібний порошок. Кореневища сортують, розділяючи на коротші і товщі осьові частинки. 

Спеції готують з ароматного кореневища рослини, що містить в своїх ефіроносних клітинах інтенсивний оранжево-жовтий фарбник, за який цю рослину також називають «індійським шафраном». Проте на відміну від шафрану фарбувальна речовина, що міститься в куркумі, розчинна в жирах. Вона повністю нешкідлива і використовується для підфарбовування масла, маргарину, сирів і гірчиці.